трахкотливість

[trɑxkotlɪʋistʲ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Властивість за значенням прикметника “трахкотливий“; наявність різких, гучних, тріскотливих звуків, що нагадують тріск або гуркіт.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. трахкотливість, р. трахкотливості, д. трахкотливості, з. трахкотливість, о. трахкотливістю, м. трахкотливості, к. трахкотливосте

Більше записів