трахкотливий

[trɑxkotlɪʋɪj] Прикметник

Буква:Т

Значення

  1. Який видає трахкіт — різкі, гучні, тріскучі звуки, що повторюються.

  2. Який характеризується наявністю таких звуків, супроводжується ними.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. трахкотливий, р. трахкотливого, д. трахкотливому, з. трахкотливого, о. трахкотливим, м. трахкотливім

Більше записів