Значення
-
Видавати різкі, гучні, тріскучі звуки, що нагадують серію пострілів або швидкі удари (про механізми, машини тощо).
-
Гучно, безперервно і швидко говорити, балакати, вимовляти слова з тріскотливим звуком.
-
Рідко — швидко та голосно рухатися, створюючи гуркіт, гук (наприклад, про віз, возок).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я трахкочу, ти трахкотиш, він трахкотить, ми трахкотимо, ви трахкотите, вони трахкотять