трахкотіти

1. Видавати різкі, гучні, тріскучі звуки, що нагадують серію пострілів або швидкі удари (про механізми, машини тощо).

2. Гучно, безперервно і швидко говорити, балакати, вимовляти слова з тріскотливим звуком.

3. Рідко — швидко та голосно рухатися, створюючи гуркіт, гук (наприклад, про віз, возок).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |