торцювання

[tort͡sjuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “торцювати” — укладання торцевої бруківки, коли дерев’яні шашки (торці) встановлюються вертикально, ущільнюються та засипаються піском.

  2. Власна назва одного з видів бруківки, зробленого з вертикально укладених дерев’яних шашок (торців), що утворює міцне та рівне покриття для мостових, тротуарів або підлог.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. торцювання, р. торцювання, д. торцюванню, з. торцювання, о. торцюванням, м. торцюванні, к. торцювання

Більше записів