торцювання

1. Дія за значенням дієслова “торцювати” — укладання торцевої бруківки, коли дерев’яні шашки (торці) встановлюються вертикально, ущільнюються та засипаються піском.

2. Власна назва одного з видів бруківки, зробленого з вертикально укладених дерев’яних шашок (торців), що утворює міцне та рівне покриття для мостових, тротуарів або підлог.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |