торцевий
[tort͡sɛʋɪj] Прикметник
Буква:Т
Значення
-
Який стосується торця, розташований на торці або спрямований до нього.
-
Який має форму торця або призначений для обробки, з’єднання торців.
-
У будівництві та виробництві: такий, що утворений торцевими сторонами деталей, матеріалів (наприклад, торцева поверхня, торцеве з’єднання).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. торцевий, р. торцевого, д. торцевому, з. торцевого, о. торцевим, м. торцевім