1. (спеціально) Обробляти торці дерев’яних деталей (брусків, дощок тощо) для надання їм певної форми, гладкості або підготовки до з’єднання.
2. (переносно, розмовне) Рухатися, йти пішки, часто швидко або метушитися; тинятися.
торцювати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |