Значення
-
(від власної назви Торопко) Уживається для позначення манерної, штучно пришвидженої ходи, характерної для персонажа українського вертепу — Торопка (Торопця, Торопки), який завжди поспішає, але не досягає мети.
-
(переносно) Поспішно, квапливо, метушливо, але часто безрезультатно або зовнішньо показно.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. торопка, р. торопки, д. торопці, з. торопку, о. торопкою, м. торопці, к. торопко