1. Такий, що не піддається вимірюванню через надзвичайно великі розміри, обсяг або інтенсивність; безмірний, неосяжний.
2. (У переносному значенні) Надзвичайно сильний за ступенем прояву (про почуття, стан тощо); безмежний.
Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що не піддається вимірюванню через надзвичайно великі розміри, обсяг або інтенсивність; безмірний, неосяжний.
2. (У переносному значенні) Надзвичайно сильний за ступенем прояву (про почуття, стан тощо); безмежний.
Приклад 1:
А далі я сплю — і жагою розтерзані груди Жадають цілунків, а чисте, як лезо, лице — Не те, що моє, тільки те, що пригадане мною, — Незміряний простір моїх катастроф і утіх. Ця гра називається «пристрасть».
— Невідомий автор, “Do Er Vibrane”