топкий

[topkɪj] Прикметник

Буква:Т

Значення

  1. Такий, що під ногами осідає, не витримує ваги; в’язкий, болотистий (про ґрунт, поверхню).

  2. Такий, що легко тоне або застряє у в’язкому, болотистому ґрунті.

  3. Рідкий, нещільний, що не тримає форми (про тісто, глину тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. топкий, р. топкого, д. топкому, з. топкого, о. топким, м. топкім

Більше записів