1. Такий, що під ногами осідає, не витримує ваги; в’язкий, болотистий (про ґрунт, поверхню).
2. Такий, що легко тоне або застряє у в’язкому, болотистому ґрунті.
3. Рідкий, нещільний, що не тримає форми (про тісто, глину тощо).
топкий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |