топкуватість

Топкуватість — властивість за значенням прикметника “топкуватий“; стан, коли щось є м’яким, пухким, що легко піддається натиску або провалюється під ногами (наприклад, про ґрунт, дорогу, сніг).

Топкуватість — розм’яклість, в’язкість, нетвердість матеріалу або поверхні, що утворюють слід (вдавлювання) при натисканні.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |