топкуватість

[topkuʋɑtistʲ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Топкуватість — властивість за значенням прикметника “топкуватий“; стан, коли щось є м’яким, пухким, що легко піддається натиску або провалюється під ногами (наприклад, про ґрунт, дорогу, сніг).

  2. Топкуватість — розм’яклість, в’язкість, нетвердість матеріалу або поверхні, що утворюють слід (вдавлювання) при натисканні.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. топкуватість, р. топкуватості, д. топкуватості, з. топкуватість, о. топкуватістю, м. топкуватості, к. топкуватосте

Більше записів