топкуватий

[topkuʋɑtɪj] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Який має форму топки, тобто опуклий, випуклий, округлий (переважно про частини тіла або об’єкти).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. топкуватий, р. топкуватого, д. топкуватому, з. топкуватого, о. топкуватим, м. топкуватім, к. топкуватий

Більше записів