Значення
-
Зменшувально-пестлива форма від слова “топір” — невелика сокира, легкий топірець.
-
(у спеціальній термінології) Назва старовинної української зброї — бойового молотка (чекана) з вузьким сокироподібним лезом з одного боку та гострим довгим клювом-дзьобом з іншого, який носився за поясом.
-
(у зоології, розм.) Популярна назва комахи з родини жуків-вусачів (наприклад, вид Ergates faber), чиї личинки живуть у деревині хвойних порід і можуть завдавати шкоди лісу та деревинним спорудам.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. топірчик, р. топірчика, д. топірчикові, з. топірчик, о. топірчиком, м. топірчикові, к. топірчику