1. У музиці: властивість звуків, що мають певну висоту тону, на відміну від шумів; тональність.
2. У лінгвістиці: властивість мови, в якій тон (висота звуку) використовується для розрізнення значень слів або граматичних форм; наявність тонів.
3. У фізіології: властивість м’язів або нервової тканини перебувати в стані постійного невеликого збудження, що забезпечує їх готовність до дії; нормальний стан напруженості живих тканин.