тать

1. (застаріле) Злодій, грабіжник, розбійник; той, хто краде чужу власність.

2. (поетичне, риторичне) Той, хто таємно або підступно щось відбирає, заволодіває чимось; утікач.

3. (у переносному значенні, застаріле) Зрадник, ворог, що діє потаємно.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |