точний
[tot͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:Т
Значення
-
Який повністю відповідає дійсності, не містить помилок або відхилень; правильний, вірний.
-
Який строго відповідає чомусь, збігається з чимсь у деталях; акуратний, певний.
-
Який дотримується встановленого часу, графіка; пунктуальний, регулярний.
-
Який чітко виконує свої функції, діє безвідмовно; чутливий, правильно налаштований (про механізми, прилади).
-
Який має чіткі межі, контури; виразний, чіткий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. точний, р. точного, д. точному, з. точного, о. точним, м. точнім
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘точний’ походить від праслов’янського дієслова *točiti, яке мало значення ‘просіювати зерно на решеті’, а також ‘вертіти, крутити’. Це пов’язано з процесом просіювання, коли решето рухають горизонтально, відокремлюючи дрібне зерно від висівок. Згодом значення перейшло від фізичного просіювання до переносного — ‘точний’ як ‘ретельно відібраний, без домішок’, а далі — ‘який точно відповідає дійсності’. Споріднені слова в інших слов’янських мовах (чеське točiti, словацьке točiť) зберігають значення ‘крутити, вертіти’, що вказує на первісний рух решета.