крутити

[krutɪtɪ] Дієслово

Буква:К

Значення

  1. (Техніка) –

    Надавати руху навколо осі, обертати, вертіти.

  2. (Техніка) –

    Повертати, змінювати напрямок руху чогось або керування чимось.

  3. (Техніка) –

    Намотувати щось гнучке на щось або обвивати.

  4. (Техніка) –

    Виготовляти, скручуючи (наприклад, цигарку).

  5. (Лінгвістика) –

    Розмовляти багато і швидко, часто без змісту; говорити неправду, обманювати.

  6. (Лінгвістика) –

    Уживати у складі стійких виразів для передачі різних дій або станів (наприклад, крутити носом — виявляти незадоволення, крутитися — метушитися, бути зайнятим).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я кручу, ти крутиш, він крутить, ми крутимо, ви крутите, вони крутять

Більше записів