вертіти

1. Швидко обертати навколо осі, крутити щось або когось; надавати обертального руху.

2. Постійно міняти положення, напрямок, повертати в різні боки (голову, очі тощо).

3. Робити складні, викрутні рухи тілом або частинами тіла; вигинатися.

4. Часто і швидко переходити з місця на місце, метушитися, не сидіти на одному місці.

5. Розмовне значення: постійно займатися чимось, клопотатися навколо чогось, управляти чимось (часто з відтінком негативної оцінки).

6. Розмовне значення: обдурювати когось, вводити в оману хитрістю.

Приклади вживання

Приклад 1:
Хоч кажуть — хто мовчить, той ніби двох навчить, — Щербата вигадка: не можна мовчки жити, Бо не чутно того, хто дума і мовчить, Міркуй усяк про те, як язиком вертіти. Ти думаєш своє, а вимовляй не те — І потече тобі усюди теє млеко, Вигадливий язик дорогу промете, І можна вибраться далеко-предалеко.
— Котляревський Іван, “Енеїда”

Частина мови: дієслово () |