терпуг

[tɛrpuɦ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Ручний столярний або слюсарний інструмент для обробки металів та дерева у вигляді сталевої пластини з численними дрібними гострими зубцями, призначений для різання, зачистки та згладжування поверхонь; різновид напилка.

  2. Риба родини терпугових (Hexagrammidae), морська придонна риба, поширена у північній частині Тихого океану, має видовжене тіло, часто з яскравим забарвленням та багатопроменевими плавцями.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. терпуг, р. терпуга, д. терпугові, з. терпуг, о. терпугом, м. терпугові, к. терпугу

Походження слова (Етимологія)

Слово «терпуг» позначає інструмент для обробки металу або дерева, схожий на напилок. Воно походить з тюркських мов, зокрема з турецького «törü» або «dörü», що означає «пилка» або «терпут». Це запозичення відбулося через російське посередництво. У словнику Неділевського зафіксовано також дієслово «торпужити» зі значеннями «терти, шліфувати, мити, сильно трусити, бити», що підтверджує зв’язок з цим інструментом. Таким чином, «терпуг» — це технічний термін, який увійшов в українську мову зі Сходу.
Споріднені слова:напилок, рашпіль, шліфувати

Більше записів