рашпіль

[rɑʃpilʲ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Спеціальний напилок з різьбою у вигляді окремих зубців, призначений для обробки м’яких металів, дерева, шкіри, гумових та пластмасових виробів.

  2. Інструмент слюсаря або тесляра у вигляді невеликої сталевої пластини з насічкою, що використовується для зняття задирок, заокруглення країв та чистового опилювання поверхонь.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. рашпіль, р. рашпіля, д. рашпілеві, з. рашпіль, о. рашпілем, м. рашпілеві, к. рашпілю

Більше записів