Значення
-
Обробляти поверхню твердого матеріалу (металу, дерева, скла, каменю тощо) абразивними інструментами для надання їй гладкості, точних розмірів або певного вигляду.
-
Перен. Вдосконалювати, доводити до високої мистецької, професійної чи технічної якості; відточувати.
-
У геоморфології та геології — обточувати, згладжувати поверхню скель, каменів під дією природних факторів (вітру, води, льоду).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я шліфую, ти шліфуєш, він шліфує, ми шліфуємо, ви шліфуєте, вони шліфують
Походження слова (Етимологія)
Слово «шліфувати» походить від німецького «schleifen» (шліфувати, точити), яке, своєю чергою, пов’язане з давньоверхньонімецьким «slifan» та середньоверхньонімецьким «slifen» зі значенням «ковзати, робити ковзким». Це німецьке слово споріднене з латинським «lubricus» (слизький, ковзкий). В українську мову слово потрапило через польське посередництво (пол. «szlifować»). Спочатку в українській мові існувало слово «шліфи» (мн.) — аксельбанти або еполети, яке також походить від німецького «Schleife» (стрічка, бант). Згодом від цього кореня утворилося дієслово «шліфувати» зі значенням обробляти поверхню для надання гладкості, а також переносно — вдосконалювати.