1. (діал.) Терпіння, здатність терпіти; стійкість у перенесенні труднощів, страждань.
2. (діал., заст.) Терпілля, місце, де щось або хтось терпить, зазнає страждань; також — стан терпіння.
терпін
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |