1. (розм.) Здатність терпіти, витривалість, терпіння; часто вживається у виразах “терпцю не стає” (втрачається терпіння) або “терпець уривається” (закінчується терпіння).
2. (діал.) Терпкість, гіркуватий або в’яжучий смак, наприклад, у немалих фруктів або деяких ліків.