термотривкість

[tɛrmotrɪʋkistʲ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Термотривкість — властивість матеріалів, сполук або виробів зберігати свою структуру, форму та основні фізико-хімічні характеристики (міцність, твердість, хімічну стійкість тощо) при високих температурах, часто в умовах тривалого нагрівання.

  2. Термотривкість — здатність технічних пристроїв, механізмів або їхніх компонентів працювати без відмов у заданому діапазоні підвищених температур.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. термотривкість, р. термотривкості, д. термотривкості, з. термотривкість, о. термотривкістю, м. термотривкості, к. термотривкосте

Більше записів