наратива

[nɑrɑtɪʋɑ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Спосіб, манера або техніка розповіді, викладу подій чи історії; оповідна структура.

  2. Конкретна історія, оповідь або виклад подій, що має певну сюжетну лінію та інтерпретацію.

  3. У гуманітарних науках (літературознавство, історія, соціологія) — система поглядів, ідей або міфів, що формує певну цілісну картину світу, суспільства чи історичного процесу та часто має ідеологічне підґрунтя.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. наратива, р. наративи, д. наративі, з. наративу, о. наративою, м. наративі, к. наративо

Більше записів