течиво

Тлумачення із “Словника української мови”* Т Е ЧИВО , а, с., розм . 1. Те , що тече . Мусій відчув біль і тепле течиво в халяві чобота , але не стишив ходу , – покульгав вздовж вулиці до школи (Речм., Весн. грози , 1961, 24); Основна частка поверхневого стоку – паводкові води . За короткий відтинок часу таке течиво поглинається морем , не втрапивши в обіг народного господарства ( Літ . Укр., 10.IX 1968, 2). 2. рідко . Те саме , що рідин а . Платон рвучко метнувся до комірки й за момент повернувся з пузатою пляшечкою зеленкуватого течива й брудненьким келишком (Досв., Вибр., 1959, 218).