Значення
-
Властивість або стан за значенням дієслів “незакріплювати” та “незакріплюватися”; відсутність міцного, постійного чи офіційного закріплення, прив’язки, закріплення за кимось або чимось.
-
У правовому та організаційному контексті — стан, за якого посада, штатна одиниця, кошти, майно тощо не закріплені офіційним рішенням чи документом за конкретною особою, підрозділом чи цільовим призначенням.
-
У психологічному та соціальному контексті — відчуття або реальний стан відсутності стабільних зв’язків, обов’язків, приналежності до певної групи, місця чи системи відносин.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. незакріпленість, р. незакріпленості, д. незакріпленості, з. незакріпленість, о. незакріпленістю, м. незакріпленості, к. незакріпленосте