Властивість або стан за значенням дієслів “незакріплювати” та “незакріплюватися”; відсутність міцного, постійного чи офіційного закріплення, прив’язки, закріплення за кимось або чимось.
У правовому та організаційному контексті — стан, за якого посада, штатна одиниця, кошти, майно тощо не закріплені офіційним рішенням чи документом за конкретною особою, підрозділом чи цільовим призначенням.
У психологічному та соціальному контексті — відчуття або реальний стан відсутності стабільних зв’язків, обов’язків, приналежності до певної групи, місця чи системи відносин.