незакріплений
[nɛzɑkriplɛnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Який не має постійного, сталого зв’язку, прив’язки чи закріплення за чимось; вільний, рухливий, не зафіксований.
-
Про право, статус тощо: який не має офіційного чи юридичного підтвердження, не закріплений документально або законодавчо.
-
Про увагу, думки тощо: який не має чіткого спрямування або об’єкта; розсіяний, нестійкий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. незакріплений, р. незакріпленого, д. незакріпленому, з. незакріпленого, о. незакріпленим, м. незакріпленім