татусів

1. Рідковживана форма родового відмінка множини іменника “татусь”, що вказує на належність, походження або зв’язок із групою батьків (татусів), наприклад: “збори татусів”, “поради досвідчених татусів”.

2. У мовленні дітей або в пестливій, сімейній лексиці — форма, що позначає множину об’єктів (іграшок, малюнків тощо), які належать або присвячені татусеві, наприклад: “це машинки наших татусів”.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |