Значення
-
Легкий відкритий чотириколісний екіпаж для пересування по ґрунтових дорогах, часто без ресор або з дуже простими ресорами.
-
Розмовна назва старого, зношеного або примітивного транспортного засобу (автомобіля, воза тощо).
-
Назва одного з видів легкої гармати на колісному лафеті, що використовувалась у минулому.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. таратайка, р. таратайки, д. таратайці, з. таратайку, о. таратайкою, м. таратайці, к. таратайко
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘таратайка’ походить від німецького ‘Tarras’ (у старонімецькій формі ‘tarraz’), що означало ‘земляний насип’. Це німецьке слово, у свою чергу, було запозичене з французького ‘terrasse’ (тераса), яке походить від пізньолатинського ‘*terracea’, утвореного від латинського ‘terra’ (земля). В українську мову слово потрапило через чеську та польську мови. Спочатку воно означало земляне укріплення або насип, а згодом набуло значення легкого двоколісного екіпажа.