таранити

1. Пробивати, руйнувати щось за допомогою тарана — давньої облогової знарядки у вигляді великої колоди для розбивання стін, воріт.

2. Перен. Наполегливо атакувати, штурмувати, натискати на когось або щось з метою подолання опору або досягнення мети.

3. У сучасній розмовній мові — різко та з силою вдаряти, врізатися у щось (наприклад, транспортним засобом).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |