Значення
-
Пробивати, руйнувати щось за допомогою тарана — давньої облогової знарядки у вигляді великої колоди для розбивання стін, воріт.
-
Перен. Наполегливо атакувати, штурмувати, натискати на когось або щось з метою подолання опору або досягнення мети.
-
У сучасній розмовній мові — різко та з силою вдаряти, врізатися у щось (наприклад, транспортним засобом).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я тараню, ти тараниш, він таранить, ми таранимо, ви тараните, вони таранять