таран

Значення

1. Старовинна облогова зброя у вигляді великої колоди з металевим наконечником, якою розбивали стіни, брами або ворота фортець.

2. Застаріла назва тарану — рогатого барана, самця вівці.

3. У сучасній військовій справі — тактичний прийом, при якому літак, корабель або танк навмисно врізається у ворожий об’єкт з метою його знищення.

4. Міцний виступ у носовій частині військового корабля (у давнину — бойового гребного судна), призначений для пробивання борту ворожого судна.

5. Переносно — про щось або когось, хто діє наполегливо, рішуче, з великою силою, долаючи перешкоди.

Правопис та відмінювання