Надлубати, -аю, -аєш, док., перех. Відколоти, відбити край або частину чогось твердого, крихкого (перев. посуду, каменю, цегли тощо); надщербити, надколоти. Надлубати край глечика.
надлубати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |