танцмейстерський

1. Стосунковий прикметник до іменників “танцмейстер” та “танцмейстерство”; властивий танцмейстеру, що належить йому.

2. Призначений для танцмейстерів, пов’язаний з їхньою професійною діяльністю.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |