танцмейстер

1. Учений, який вивчає та систематизує танці, розробляє їхню класифікацію та теорію.

2. Керівник танців, балетмейстер або хореограф, який ставить танцювальні номери, вистави та навчає танцювальній техніці.

3. Історично — придворна посада в Російській імперії, особа, відповідальна за організацію та проведення балів, свят та навчання танцям у вищих навчальних закладах або при дворі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |