Значення
-
Бойова броньована гусенична машина з потужним озброєнням (гарматою, кулеметами), призначена для ураження противника вогнем, маневру та тарану на полі бою.
-
Велика містка ємність (резервуар) для зберігання або перевезення рідин, сипучих речовин або газів (наприклад, паливний танк, кисневий танк).
-
Розмовна назва великої, потужної або важкої машини, механізму чи транспортного засобу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. танк, р. танка, д. танкові, з. танк, о. танком, м. танкові, к. танку
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘танк’ походить з англійської мови, де ‘tank’ спочатку означало ‘цистерна’ або ‘бак’. Під час Першої світової війни британці використовували це слово як кодову назву для нової бойової машини, щоб приховати її справжнє призначення. В українській мові це слово закріпилося у значенні ‘бойова гусенична машина з озброєнням’.