броня

1. Захист, що виготовляється з міцних матеріалів (металу, кераміки, композитів тощо) для захисту людей, техніки, споруд або важливих об’єктів від ураження вогнепальною зброєю, осколками або іншими засобами нападу.

2. Твердий захисний покрив у деяких тварин (наприклад, панцир черепахи, броненосця або ракоподібних).

3. У переносному значенні — надійний захист, опора, те, що дає відчуття безпеки та недоторканності.

4. Документально підтверджене право на отримання або закріплення чого-небудь за собою (наприклад, місця в транспорті, номеру в готелі, товару), що надає перевагу перед іншими.

Приклади вживання

Приклад 1:
Броня на його грудях хижо блимала. — Цю ребелію треба знести до короля.
— Франко Іван, “Мойсей”

Частина мови: іменник (однина) |