бронювання

[bronjuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Логістика) –

    Дія за значенням дієслова “бронювати”; закріплення, резервування чогось за собою на певний термін, як правило, заздалегідь, шляхом внесення завдатка або оформлення відповідного документу (наприклад: бронювання квитка, столика в ресторані, готелю).

  2. (Військова справа) –

    Військова справа: забезпечення особового складу, техніки, об’єктів засобами індивідуального та колективного захисту від ураження вогнепальною зброєю, осколками, ударною хвилею тощо; обладнання укриттів, спорудження брустверів.

  3. (Техніка) –

    Техніка: захист бойової техніки, транспортних засобів, важливих вузлів та елементів конструкцій шляхом облицювання їх міцними листами (бронею) для протидії снарядам, кулям, осколкам.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бронювання, р. бронювання, д. бронюванню, з. бронювання, о. бронюванням, м. бронюванні, к. бронювання

Більше записів