бронювання

1. Дія за значенням дієслова “бронювати”; закріплення, резервування чогось за собою на певний термін, як правило, заздалегідь, шляхом внесення завдатка або оформлення відповідного документу (наприклад: бронювання квитка, столика в ресторані, готелю).

2. Військова справа: забезпечення особового складу, техніки, об’єктів засобами індивідуального та колективного захисту від ураження вогнепальною зброєю, осколками, ударною хвилею тощо; обладнання укриттів, спорудження брустверів.

3. Техніка: захист бойової техніки, транспортних засобів, важливих вузлів та елементів конструкцій шляхом облицювання їх міцними листами (бронею) для протидії снарядам, кулям, осколкам.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |