броньовик

1. Транспортний засіб (автомобіль, поїзд тощо), захищений бронею від куль, осколків та інших уражуючих факторів, що використовується для перевезення особового складу, вантажів або ведення бойових дій.

2. Розмовна назва бронежилета, індивідуального засобу захисту тулуба від ураження кулями та осколками.

Приклади вживання

Приклад 1:
На «Новій Баварії» я зустрічаю броньовик 3-го гайдолку 6. — А, Володька?
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |