тахеометричний
[tɑxɛomɛtrɪt͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:Т
Значення
-
Стосується тахеометрії — розділу геодезії, що займається вимірюванням відстаней, кутів та висот на місцевості для складання топографічних планів і карт.
-
Пов’язаний із тахеометром — геодезичним інструментом для одночасного вимірювання горизонтальних і вертикальних кутів, а також відстаней.
-
Виконаний або отриманий за допомогою тахеометричної зйомки (тахеозйомки), наприклад: тахеометричний план, тахеометричний журнал.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тахеометричний, р. тахеометричного, д. тахеометричному, з. тахеометричного, о. тахеометричним, м. тахеометричнім