1. У хімії та ядерній фізиці — хімічна сполука, що містить плутоній у найвищому ступені окиснення (зазвичай +7 або вище), який перевищує звичайні для цього елемента стани.
надплутонат
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови