Словник Української
1. У спосіб, властивий авторитаризму або авторитарній владі; на основі беззаперечного підпорядкування владі та суворого придушення будь-якої опозиції.
2. У спосіб, що характеризується категоричним нав’язуванням своєї волі, вимогою беззаперечного підкорення та відсутністю свободи в прийнятті рішень; владно, диктаторськи.
1. У спосіб, властивий авралу — поспішно, терміново, з напруженням усіх сил для виконання невідкладної роботи.
2. (перен.) У стані поспіху, метушні, невпорядкованості.
1. Прислівник до слова “авантюрний” у значенні: пов’язано з авантюрою, ризикованою, небезпечною або сумнівною справою; так, що містить елемент небезпечного ризику або непередбачуваності.
2. У переносному значенні: захоплююче, цікаво, з елементом несподіваності та романтики (про характер подій, сюжет твору тощо).
1. У спосіб, що характеризується аварійним станом, несправністю; у режимі, призначеному для дій у надзвичайних ситуаціях або для запобігання аварії.
2. Дуже швидко, негайно, у форс-мажорному режимі, коли ситуація вимагає невідкладного втручання.
У значенні прислівника: так, що набуває ознак абсолюту; надмірно узагальнено, перетворено на безумовну та незмінну істину, позбавлену відносності та обмежень.
1. Як-небудь, без належної ретельності, старанності або якості; кепсько, недбало.
2. Будь-яким способом, за будь-яких умов, лише б; як-небудь, аби.
1. (у математиці, хімії, техніці) Шляхом додавання, за принципом адитивності; властивість, коли ціле дорівнює сумі частин.
2. (у лінгвістиці, словоутворенні) За допомогою додавання афіксів (префіксів, суфіксів) до основи слова.
1. У мусульманському праві: згідно з місцевим звичаєм, традицією, що має юридичну силу поряд із офіційним законодавством.
2. У переносному значенні: звичайно, традиційно, заведено (у певному середовищі, місцевості).
1. Уживається як прислівник для позначення місця, напрямку або стану, що відповідає значенню «туди», «до того місця»; архаїчна форма, що вживалася в західних діалектах української мови.
2. У західних говірках (зокрема, гуцульських) — прислівник, що означає «звідти», «з того місця» (як антонім до «сюди»), а також може вживатися у значенні «тоді», «у той час».
1. У спосіб, що викликає антипатію, неприязнь або відразу; неприязно, відразливо.
2. (У значенні прислівникового присудка) Виражає почуття антипатії, несхвалення або внутрішній спротив; не подобається, викликає неприйняття.