Позначка: прислівник

1. У спосіб, що суперечить загальновизнаним нормам моралі, суспільним уявленням про добро і зло; аморально.

2. У спосіб, що виражає зневагу до моральних принципів, засад етики.

1. Спосіб, що суперечить естетичним нормам, не відповідає поняттям про прекрасне, викликає відчуття непривабливості, негарного зору.

2. У переносному значенні: так, що порушує морально-етичні або інтелектуальні уявлення про високе, благородне; неприйнятно з точки зору духовної краси.

1. Спосіб, що суперечить принципам гуманізму, людяності; жорстоко, без людського співчуття, безпідставно жорстоко по відношенню до живих істот, зокрема людини.

2. У переносному значенні: так, що виявляє байдужість, зневагу до людських потреб, комфорту або гідності (наприклад, про умови праці, побуту).

1. (від італ. animato — оживлено) Музичний термін, що вказує на виконання твору або його частини в жвавому, пожвавленому темпі, з енергією та оживленням.

2. (переносно) Жваво, енергійно, з оживленням (про манеру розмови, читання, оповідання тощо).

1. Спосіб, властивий алгоритму; за допомогою алгоритму, за певною послідовністю логічних операцій або інструкцій для вирішення задачі.

2. У переносному значенні: систематично, за чітко визначеним, часто повторюваним планом або шаблоном дій.

1. У напрямку вздовж осі; по осьовій лінії.

2. (У техніці, геометрії) Стосовно осі обертання або симетрії; так, що має вісь або розташоване вздовж неї.

1. Приблизно, наближено, з певним ступенем неточності, але достатньо близько до істинного значення або стану (переважно про математичні розрахунки, оцінки чи моделювання).

2. Умовно, з певним допущенням, не строго, але зі збереженням основного змісту або форми (про опис, трактування явищ, понять тощо).

1. Прислівник до слова “амбіціозний” у значенні: з великими, честолюбними прагненнями, що виражає такі прагнення; з претензією на значні досягнення, успіх або визнання.

2. Так само, у значенні: з викликом, з демонстрацією власних амбіцій, часто з відтінком зарозумілості або вищості.

1. У спосіб, що суперечить законам логіки, не відповідає логічному мисленню; нелогічно, безладнo.

2. (У логіці) У спосіб, що характеризується порушенням законів і правил формальної логіки.

1. Невиразно, без чіткої форми або структури; так, що позбавлено виразних ознак, неоформлено.

2. (у хімії, фізиці) У спосіб, властивий аморфним тілам (на відміну від кристалічних), тобто не маючи впорядкованої атомної чи молекулярної структури.

3. (переносно) Без виразного характеру, індивідуальності; невиразно, безколірно.