Позначка: прислівник

1. У стані запаморочення, з відчуттям втрати рівноваги, з головокружінням.

2. Переносно: дуже швидко, інтенсивно або до втрати свідомості від сильних вражень, подій тощо.

1. З підвищеною емоційністю, пристрастю, запалом; палко, гарячково.

2. Зі схильністю до швидкого роздратування, запалення; гарячково, несдеркано.

1. (про манеру виконання твору, промови тощо) З великим емоційним піднесенням, натхненням, пристрастю; палко, палко, захоплено.

2. (про характер, поведінку) З властивою палкістю, пристрасністю; гарячково, запальницьки.

1. Так, що виявляє заощадливість, економність; економно, ощадливо.

2. Так, що дозволяє заощадити, зберегти ресурси (час, гроші, сили тощо); вигідно, ефективно.

1. У спосіб, коли особа, щодо якої приймається рішення або відбувається дія, не присутня безпосередньо; у відсутності когось.

2. (У навчальних закладах) Про форму навчання, при якій студент (учень) самостійно опрацьовує навчальний матеріал і відвідує заклад періодично (наприклад, для здачі іспитів, консультацій).

1. Не перебуваючи особисто на місці, у відсутності; без прямої участі, через посередників або за допомогою листування.

2. Про форму навчання: без щоденного відвідування навчального закладу, шляхом самостійної роботи з періодичними консультаціями та здачами заліків і іспитів.

3. (У словосполученнях) У судовій практиці: про розгляд справи або винесення вироку за відсутності однієї зі сторін, зокрема обвинуваченого.

У спосіб, що виражає схвалення, підтримку чи стимулювання до дії; так, щоб надихати або спонукати до чогось.

У термінологічному вживанні (наприклад, у педагогіці, менеджменті) — методом заохочення, застосовуючи позитивне підкріплення.

1. Так, що має на меті заохотити когось до чогось, спонукати до дії; підбадьорливо, стимулююче.

2. (У мовленні) З інтонацією схвалення або підтримки; схвально.

1. З бажанням, із задоволенням, охоче; так, що виражає заохоту, схвалення.

2. (Уживається як присудкове слово) Про стан, коли хтось відчуває охоту, бажання щось робити.

1. (розм.) Заохочення, стимул, мотивація для виконання якоїсь дії або досягнення мети; те, що спонукає до чогось.

2. (заст.) Додаткова винагорода, виплата або вигода, що надається крім основної угоди або обіцянки; підкуп.