Позначка: прислівник

  • занадто

    Прислівник, що означає перевищення міри, надмірність, надто велику кількість або інтенсивність чогось; вживається для вираження надлишку в порівнянні з потрібним, бажаним або нормальним.

    Слугує для утворення складної форми вищого ступеня прислівників та прикметників, вказуючи на надмірний ступінь ознаки (наприклад, занадто швидко, занадто дорогий).

  • заміж

    1. Про стан шлюбу щодо жінки; у шлюбі з чоловіком (про жінку).

    2. У напрямку до місця проживання чоловіка або до місця укладення шлюбу (для жінки).

  • замужем

    Про жінку або дівчину: така, що перебуває в шлюбі з чоловіком; одружена.

  • замріяно

    1. У спосіб, властивий мрійникам; з відтінком мрійливості, задумливості.

    2. У стані мрій, задуми; задумливо, мрійливо.

  • заможно

    1. У достатку, багато, маючи високий матеріальний достаток; багато.

    2. Розкішно, пишно, із великою кількістю чогось цінного або вишуканого.

  • заможненько

    1. Прислівник до слова “заможненький”, що означає: маючи достаток, певний достаток, не будучи бідним, але й не сягаючи рівня багатства; скромно забезпечено, у достатку.

    2. У значенні прислівникового визначення: так, що свідчить про наявність достатку, певного добробуту (про спосіб життя, стан тощо).

  • замкнуто

    1. У спосіб, що характеризується відсутністю зовнішніх зв’язків, ізольовано, обмежено; так, що утворює замкнене коло або систему.

    2. У спосіб, що виражає внутрішню стриманість, відчуженість, неспілкувальність; неконтактно, відокремлено.

    3. (У математиці, техніці) У спосіб, що забезпечує неперервність, цілісність електричного кола, механізму тощо; так, що утворює замкнутий контур або ланцюг.

  • замкнено

    1. У спосіб, що характеризується обмеженістю зв’язків із зовнішнім середовищем, ізольовано, відокремлено.

    2. У математиці: такий, що задовольняє умову замкненості (наприклад, про множину щодо операції).

    3. У фізиці, техніці: у стан, коли електричне коло є неперервним, і струм може проходити.

  • замислено

    1. У спосіб, що свідчить про занурення в думки, роздуми; з виразом задумливості на обличчі.

    2. Навмисно, з певним задумом, наміром; умисно.

  • замилувано

    1. (від дієслова “замилувати”) — з почуттям ніжності, захоплення, з великою прихильністю; так, що виражає милування кимось або чимось.

    2. (заст., рідк.) — з почуттям любові, пристрасті; закохано.