Крутосхилий — такий, що має круті, стрімкі схили, обривисті укоси (про гори, береги, яри тощо).
Позначка: прикметник
-
круторогий
1. Який має круті, загнуті роги (про тварин, переважно про биків, баранів тощо).
2. Зоол. Те саме, що козел гірський (вид ссавців з родини бикових, що мешкає у гірських районах).
-
крутогорий
1. Який має круті, стрімкі схили (про гори, пагорби, береги тощо).
2. Розташований на крутому схилі гори або пагорба.
-
крутобокий
1. Такий, що має круті, стрімкі схили (про гори, пагорби, береги тощо).
2. У географічних назвах: такий, що характеризується стрімкими, обривистими схилами (напр., Крутобереги).
-
крутобережний
Який має круті, стрімкі береги (про річку, озеро, яр тощо).
Який розташований на крутому березі.
Який стосується населеного пункту Крутобереги або його мешканців (наприклад, Крутобережна сільська рада).
-
крутоберегий
1. Який має круті, стрімкі береги (про річку, озеро, яр тощо).
2. Розташований, розміщений на крутому березі.
-
крутний
1. Стосовний до Крут, пов’язаний із цим населеним пунктом (найчастіше — із селищем Крути на Чернігівщині, місцем героїчної битви українських студентів-добровольців з більшовицькими військами 29 січня 1918 року).
2. У переносному значенні — такий, що виявляє мужність, самопожертву, незламність у боротьбі за Україну, на зразок подвигу захисників під Крутами.
-
крутливий
1. (Про тварин, переважно коней) Який крутиться, вертиться на місці, не стоїть спокійно; невгамовний, метушливий.
2. (Перен., розм.) Моторний, жвавий, спритний у рухах, у роботі; такий, що багато і швидко рухається, крутиться.
-
крутих
1. Прикметник, що вказує на належність до особи на прізвище Крутих або до місцевості з такою назвою.
2. У складі власних назв, зокрема географічних об’єктів (наприклад, Крутих Балка), що означає: такий, що має круті схили, стрімкий, обривистий.
-
крутильнонитковий
Який стосується крутильнониткових машин або технології кручення ниток.