Древослів

Словник Української Мови

крутоберегий

[krutobɛrɛɦɪj] Прикметник

Буква:К

Значення

  1. (Геологія) –

    Який має круті, стрімкі береги (про річку, озеро, яр тощо).

  2. (Геологія) –

    Розташований, розміщений на крутому березі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. крутоберегий, р. крутоберегого, д. крутоберегому, з. крутоберегого, о. крутоберегим, м. крутоберегім

Більше записів