1. Який має круті, стрімкі схили (про гори, пагорби, береги тощо).
2. Розташований на крутому схилі гори або пагорба.
крутогорий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
І тут невесело співали, Бо й тут невесело було, Та все-таки якось жилось, Принаймні вкупі сумували, Згадавши той веселий край, І Дніпр той дужий, крутогорий, І молодеє теє горе! І молодий той грішний рай!
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”
Частина мови: прикметник () |