Древослів

Словник Української Мови

крутогорий

[krutoɦorɪj] Прикметник

Буква:К

Значення

  1. (Геологія) –

    Який має круті, стрімкі схили (про гори, пагорби, береги тощо).

  2. (Геологія) –

    Розташований на крутому схилі гори або пагорба.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. крутогорий, р. крутогорого, д. крутогорому, з. крутогорого, о. крутогорим, м. крутогорім

Більше записів