Позначка: прикметник

1. Стосовний до атола, властивий йому; такий, що складається з атолів або утворює атол.

2. Призначений для дослідження, вивчення або пов’язаний з атолами (наприклад, атолова експедиція).

1. Стосовний до атома, властивий атому; що складається з атомів.

2. У хімії: що характеризується кількістю атомів у молекулі (наприклад, атомарний склад).

3. У фізиці: що стосується атомної енергії, ядерних процесів (наприклад, атомарна фізика).

4. У програмуванні та інформатиці: властивість операції, яка виконується як єдине ціле, без можливості перерви або часткового виконання; неподільний.

1. Стосовний до атома, властивий атому; пов’язаний з будовою, структурою або властивостями атомів.

2. Стосовний до атомної (ядерної) енергії, створений на її основі або пов’язаний з її використанням (наприклад, про атомну зброю, атомну електростанцію).

3. (Перен.) Надзвичайно малий, крихітний; такий, що складається з окремих, дуже дрібних частин.

1. Пов’язаний з водневою бомбою, що використовує енергію синтезу (злиття) ядер важких ізотопів водню (дейтерію та тритію), яка виділяється під час термоядерної реакції, ініційованої вибухом звичайного атомного заряду.

2. Стосунковий до процесів, технологій або досліджень, в яких використовується водень у поєднанні з атомною (ядерною) енергетикою, наприклад, у контексті синтезу або як паливо майбутнього.

1. (у фізиці, хімії) Який стосується атомів і молекул, їх будови, властивостей та взаємодії; заснований на уявленнях про атомно-молекулярну будову речовини.

2. (у науці) Який описує явища або процеси на рівні окремих атомів і молекул.

1. Пов’язаний з використанням атомної (ядерної) енергії для створення спрямованого потоку частинок (променів) з метою дослідження, обробки матеріалів або лікування.

2. Стосунний до методу лікування онкологічних захворювань за допомогою спрямованого опромінення пухлин рентгенівськими або гамма-променями, що генеруються з використанням радіоактивних ізотопів або спеціальних прискорювачів (частіший синонімічний варіант — променевий).

1. (геол., геохім.) Пов’язаний з процесами утворення гірських порід, мінералів або корисних копалин за участю речовин, що надходять із атмосфери; що має атмосферне походження.

2. (біол., екол.) Отриманий, одержаний з атмосфери; що походить із повітряного середовища.

1. Стосунний до атмосфери (повітряної оболонки) Землі або іншої планети, пов’язаний з нею; властивий атмосфері.

2. Стосунний до атмосфери (повітряного середовища) у приміщенні, колективі, суспільстві; що створює певний настрій, психологічний клімат.

3. У мистецтві (переважно кінематографі): що відзначається насиченістю настрою, емоційним забарвленням, виразністю деталей середовища, які впливають на глядача.

1. (Про матеріали, покриття тощо) Здатний довго протистояти руйнівній дії атмосферних умов (дощу, сонця, морозу, вітру) без втрати своїх основних властивостей; стійкий до впливу навколишнього середовища.

2. (Про фарби, лаки) Такий, що не вицвітає і не руйнується під впливом погодних умов; призначений для зовнішніх робіт.

1. (про матеріали, покриття тощо) Такий, що здатний довго протистояти руйнівній дії атмосферних явищ (вологи, сонячного випромінювання, коливань температури, вітру) без втрати своїх основних властивостей; стійкий до впливу навколишнього середовища.

2. (переносно, про твір мистецтва, ідею, явище) Такий, що зберігає свою актуальність, значення або емоційну силу протягом тривалого часу, “випробуваний часом”.