Позначка: прикметник

1. (морськ.) Який стосується афеля, найбільшої відстані між орбітами двох небесних тіл, зокрема між планетою та Сонцем; такий, що знаходиться в цій точці орбіти (про планету, комету тощо). Антонім: перигельний.

2. (перен., рідко) Який знаходиться на найбільшій відстані від чого-небудь, найвіддаленіший; крайній, найдальший.

1. (у ботаніці) Пов’язаний з пазухою листка або пагона; розташований у пазусі.

2. (у медицині) Пов’язаний з пахвовою ділянкою тіла (під пахвою); пахвовий.

Ауксохромний (від грец. auxō — “збільшую” та chrōma — “колір”) — у фізичній та органічній хімії: такий, що здатний поглиблювати (посилювати) колір сполуки. Про групу атомів або функціональну групу в молекулі органічної речовини, яка сама не викликає забарвлення, але, будучи введеною до хромофора, зміщує максимум поглинання світла в довгохвильову область спектра (до червоної) та збільшує інтенсивність забарвлення.

1. (літературознавство) Позначення автора твору, який виступає як оповідач або персонаж у власному творі, а також пов’язаний з таким автором.

2. (літературознавство) Позначення тексту, в якому автор прямо висловлює свою позицію, оцінку подій або персонажів, часто звертаючись до читача.

1. (у металургії та матеріалознавстві) Такий, що за своєю структурою, властивостями або зовнішнім виглядом нагадує аустеніт — високотемпературну гранецентровану модифікацію заліза або сталі, що містить легуючі елементи.

2. (переносно) Схожий на аустеніт за будь-якою ознакою, наприклад, за характером утворення чи поведінкою.

1. (у біології, екології) Пов’язаний з аутекологією — розділом екології, що вивчає взаємодію окремої особини або виду з навколишнім середовищем, його екологічні особливості та реакції на фактори середовища.

2. (у біології, екології) Такий, що стосується впливу факторів навколишнього середовища на окремий організм або вид.

1. (анат.) Пов’язаний з вушною раковиною; що стосується зовнішнього вуха.

2. (бот.) Має форму вушної раковини; вухастий, вушкоподібний (наприклад, про листя).

3. (мед.) Призначений для введення в слуховий прохід (про лікарські засоби).

1. (геол.) Про утворення мінералів: що виник на місці свого знаходження в результаті хімічних або біохімічних процесів, а не був принесений ззовні; синонімічне до «автигенний».

2. (біол., мед.) Про клітини, антигени тощо: що походять з власних тканин організму.

1. Стосовний до аутизму, властивий аутизму; пов’язаний із розладом психічного розвитку, який характеризується порушенням соціальної взаємодії, спілкування та обмеженими, стереотипними формами поведінки.

2. У психології (заст.) — що характеризується відірваністю від реальності, замкненістю у власному внутрішньому світі, слабким контактом із навколишнім середовищем.

1. Який стосується атракціону (розважального пристрою чи видовища), призначений для нього або властивий йому.

2. Який має характер видовищної, захоплюючої вистави; ефектний, вражаючий.