Позначка: прикметник

1. Пов’язаний з Ахолією (Ахолією) — селом у Львівській області України, що стосується його або походить із нього.

2. (Медицина) Пов’язаний з ахолією — патологічним станом, при якому в кишківник не надходить жовч із жовчного міхура, що призводить до порушення травлення та зміни кольору випорожнень.

1. (у фізіології) такий, що передає нервові імпульси від периферійних рецепторів до центральної нервової системи; чутливий, центроспрямований.

2. (у медицині) такий, що стосується приносної (аферентної) частини кровоносних або лімфатичних судин.

1. (у біології) що стосується спорідненості, схожості або зв’язку між організмами, видами, генами тощо; споріднений, близький за походженням або будовою.

2. (у хімії, біохімії) що характеризує ступінь хімічної спорідненості речовин, їх здатність до взаємодії або зв’язування; здатний до вибіркового зв’язування з певною молекулою або структурою.

1. Стосовний до афінажу, тобто процесу очищення дорогоцінних металів (золота, срібла, платини тощо) від домішок для отримання металу високої чистоти.

2. Призначений для афінажу, пов’язаний з технологією афінажу (наприклад, про афінажне виробництво, афінажний завод).

1. (в оптиці) такий, що не має фокусної відстані, не збирає і не розсіює промені світла, створюючи паралельний пучок.

2. (про оптичну систему, пристрій) призначений для передавання зображення без його збільшення чи зменшення, без власної фокусної сили.

1. Який стосується афонії, пов’язаний з нею; що характеризується втратою голосу.

2. У лінгвістиці: такий, що позбавлений дзвінкості, глухий (про звук мови).

1. Стосунковий до Афону (Святої Гори) — півострова в Греції, де розташований комплекс православних монастирів; пов’язаний з духовним життям та історією цього місця.

2. Стосунковий до Афонської гори (в Греції) як адміністративної одиниці або автономного монастирського регіону.

3. Переносно: характерний для суворого аскетизму, відлюдного чернечого життя або духовної спадщини, аналогічної традиціям афонських монастирів.

1. (у математиці) що стосується афінної геометрії — розділу геометрії, що вивчає властивості фігур, які зберігаються при афінних перетвореннях (наприклад, паралельність прямих, відношення довжин відрізків, що лежать на одній прямій, співвідношення площ).

2. (у математиці) що має властивість афінності, тобто лінійності з можливим додаванням сталої; такий, що описується афінною функцією (наприклад, афінне перетворення).

3. (переносно, у філософії, психології) що стосується афектів, емоційно забарвлений (застаріле або спеціалізоване вживання, пов’язане з латинським «affinis» — споріднений, суміжний).

1. (у фізиці, зокрема в теорії відносності) Пов’язаний з афінною геометрією; такий, що описує просторово-часові властивості Всесвіту без використання поняття відстані та кута, а лише з урахуванням паралельності прямих та відношення поділу відрізків.

2. (у математиці) Властивий афінному простору або афінній геометрії; що має стосунок до перетворень, які зберігають властивості паралельності та співвідношення відрізків на паралельних прямих.

1. Стосунний до Афін, столиці Греції; властивий Афінам, мешканцям Афін; такий, що походить з Афін.

2. Стосунний до Афін, найбільшого міста та адміністративного центру ному Аттика в Греції; властивий цьому місту.

3. У складі стійких термінологічних сполучень та історичних назв: пов’язаний з античними Афінами, їх історією, культурою, політичним устроєм тощо (наприклад, Афінський акрополь, Афінська школа, Афінський морський союз).